Чи практична українська мова? Чи треба навчати їй дітей, які володіють іспанською - другою у світі за кількістю носіїв? Роблю я дітям добро чи за їх рахунок годую своє его?
Зізнаюся, за свої 14 років життя поза межами України я тільки один раз почула питання “Навіщо ти навчаєш їх українській? В крайньому разі російській вже тоді!” Сумно, але це мені сказала наша співвітчизниця. Кілька разів доводилося чути те, що дитина не буде розвиватися, якщо до неї різними мовами говорити. Але у цілому навколишні дуже прихильно, з інтересом і дивуванням ставилися і ставляться до того, що наші діти можуть розуміти таку екзотичну мову і навіть говорити нею!
Для мене питання практичності української мови ніколи не стояло. Українська мова - це моя мова. Нею я - я. Нею (хоч часом і суржиком) розмовляють мої рідні і друзі. А мільйони українців у всьому світі? Ніколи не знаєш, де з ким перетнешся. У моєму розумінні просто не може бути інакше. Навпаки, я не уявляю, як я можу позбавити своїх дітей такої можливості? Скільки нащадків українців, розкиданих по всьому світу, звертається до мене з проханням навчити їх мові. Вони дуже шкодують, що їхні батьки (з різних причин) колись не навчили їх українській. У дорослому віці це і важче, і дорожче.
