Роль мурах

Ми їздили на різдвяні канікули до чилійської бабусі. Як тут кажуть, pa´ variar. Тобто, зробити щось, чого ніколи не робиш. (це я так жартую, адже в Ла Серені ми буваємо ще частіше, ніж Андрій стриже волосся молодшій сестрі)

Встали о 5й, як завжди. Дуже швидко (діти ж бо спали!) зібралися. Спакували і їх сонних та й погнали. Я спочатку подумала, ми спросоння не тою дорогою поїхали. Що дуже дивно, бо в Чилі доріг тих стільки, що заблукати можна: одна головна Панамерікана (Всеамериканська траса, проходить через усю країну) і кілька тих, які до неї збігаються. Як виявилося, дорога ця та ж сама, просто сонце не з того боку і трафіку менше. А ще... діти мовчали.

Але я не про канікули. Бо ми вже повернулися.

Давно обіцяла розказати про наш "режим".

Позитивні зміни у нашому житті почалися, коли мені десь на початку жовтня впало на пошту запрошення на марафон "Вставай рано" (запрошення не залишилося, ось в інеті знайшла про нього). На участь у марафоні на той момент у мене не було ні фізичних, ні моральних ресурсів, але ми з чоловіком маємо звичку коментувати все, що привертає нашу увагу, тож я розказала йому про запрошення, а він несподівано: "Я все життя мріяв жити за таким графіком! Давай спробуємо!" І ми спробували. І нам це сподобалося!!!!

Якби мені рік тому сказали, що я, найсовіша із усіх сов, буду вставати о 5-й годині ранку і літати, я би просто розсміялася, адже останні 3 роки я тільки й мріяла аби виспатися! Проте, виявилося, що вставати рано якраз допомагає якісно спати!!

Як це? - спитаєте ви.

В нашому випадку це десь так:

Про любов до грилів

Щойно стала свідком такої ситуації.

Періодично спеціальні сертифіковані компанії проводять інспекцію житлових будинків на відповідність нормам газової безпеки. Тебе за місяць попереджають, що така інспекція відбудеться - тобто, маєш час підігнати/відремонтувати потрібне. Обов'язкова умова - на час інспекції хтось має бути вдома. Перевіряють газові плити, колонки і опалювальні прилади та вентиляцію, і після таких перевірок житло отримує статус - зелений (якщо все добре), жовтий (якщо є мінімальні зауваження, які можна і треба виправити) і червоний (якщо наявні серйозні проблеми).

Потім за результатами загальної інспекції на самому будинку (у тому числі, багатоквартирному) чіпляють знак SELLO (VERDE, AMARILLO, ROJO). До речі, на нього варто звертати увагу, коли купуєте чи винаймаєте житло.

Що мене здивувало? Після перевірки квартири одного із знайомих, йому надіслали попередній звіт, в якому повідомлялося, що квартира не може отримати зелений статус, бо виявили гриль. І проблема не в його наявності, а в тому що він підключений до газового балону, а не до газової мережі. 

Мене завжди дивувало, як тут люди на балконах мають грилі - це ж так небезпечно, вогонь, багатоквартирний будинок, усяке буває, допоки ми не в'їхали в нашу власну квартиру: ми теж купили гриль (щоправда, на вугіллі - у нас взагалі в квартирі нічого газового немає).

Словом, якщо ви вперше в цій країні, і бачите дим з балкону, скоріше за все, це просто хтось смажить м'ясо :) 

Про супермаркет, продукти і ціни на них

Назбирала вже стільки всього, щоб вам розповісти, але ж вовка перекладача-фрілансера ноги годують, то як приходить яка робота, все кидаєш і робиш її :) Тепер ось у нас 3 дні вихідних, то можна перепочити.

Сьогодні хочу розказати про нашу поїздку в оптовий супермаркет. В мене на кухні висить списочок, зроблений в Excel, роздрукований і заламінований. На ньому я розділила всі наші регулярні закупи на 4 колонки: те, що купуємо на базарі, що в магазині під домом, а що в супермаркетах. Бо є такі речі, яких десь немає, або які внизу в нас значно дорожчі, а фрукти-овочі то взагалі краще ринкові.

І от коли вже навідмічено досить великий список, я їду туди, де більше всього відміток. Сьогодні час оптового супермаркету. Туди їжджу, коли треба закупити базові, стратегічні продукти, наприклад, молоко, борошно, макаронні вироби, цукор, побутову хімію тощо.

Наша сім'я - це 2 дорослих і 2 дітей. Ми не вегетаріанці, не сироїди, не сидимо на дієтах чи на лікувальному харчуванні. Чоловік на тижні обідає не вдома, то ж в обід ми їмо українсько-дитячу їжу. На вихідних у нас страви нашвидкуруч або, навпаки, щось дуже закручене-наворочене. 

Ми не купуємо газовані напої, чіпси, цукерки, готові страви. Якщо ви зараз передивитеся список сьогоднішніх моїх закупок, ви побачите, що практично все це купує середньостатистична українська сім'я. Єдине, чого я не купувала вдома - це мідії в консервах :)) та вершковий сир (типу "Філадельфія"). 

Сьогодні купила на 111 795 песо (це десь 165 доларів США, далі всі ціни в них). Того, що я купила вистачить на місяць, а деяких речей і на більше.

Я так вірила, що найближчі 20 років не буде сильних землетрусів, і на тобі! Вийшла сфотографувати красивий і незвичний захід сонця, і раптом почало трусити. Дуже сильно і досить довго трусило. Зразу ж вибило світло. А я якраз поставила була телефон підзарядитися. Не встиг. Думаю, це був один із найстресовіших моментів - не знати, коли дадуть світло, і не мати зв'язку зі світом.

Нещодавно я перейшла з мобільних послуг компанії Entel на компанію WOM, і під час землетрусу їх мережа не впала жодного разу. І зв'язок із тими, хто теж на WOM був постійний. Словом, протрималися в найстрашніший момент на майже мертвій батарейці і з пристойним покриттям. 

Ось знайшла відео про те, як в Сантьяго відчули цей землетрус. Я сама тільки потім подумала, що треба було теж відео зробити :) Ну, хай на другий раз:

8,4 балів за шкалою Ріхтера, попередження про цунамі на всьому узбережжі, мільйон мешканців прибережної зони евакуйовані.

Я зрозуміла, чому так рідко пишу тут. Знаєте ото як кажуть, що жінка повинна виговорити 7 тисяч слів на день, щоб почуватися краще? Я думаю, я їх виговорюю в соцмережах, з дітьми та з реальними друзями. А на блог вже слів не вистачає. Хіба ж не дивно? Питання в приват, питання в групі "Українці в Чилі", питання в "Клубі української та іспанської мов" (запрошую, якщо вивчаєте або знаєте іспанську та українську мови), питання на каналі про українську мову,  який давно мріяла створити, питання від Андрійка, питання, питання, питання.

То сьогодні я з самого раночку до вас. Поговорити сама з собою, бо знаю, за час мовчання вже розгубила всіх читачів :) Мо', хто й повернеться колись, якщо я повернуся.

Останнім часом багато цікавого відбулося. Наприклад, вперше за увесь мій час проживання в Чилі ми провели День України на офіційному рівні в Торгово-промисловій палаті Чилі. Запросили десь сто чоловік (держслужбовців, бізнесменів, науковців, діячів культури, дипломатів, українців і нащадків українців). Розказали їм про Україну і смачно нагодували :)

Пишаємося тим, що сам Сергій Борщевський погодився зробити доповідь про історію України.

Якщо у вас проблеми з акумулятором :)

Забула розповісти. Минулої суботи ми поверталися з базару. В багажнику - величезні кавуни, півмішка картоплі, купа яєць, кошик різних ягід-фруктів. Спека, діти хочуть їсти-спати...Поспішаємо. Заїхали до чоловікового офіса на хвилинку дещо закинути. І... Машина більше не завелася.

Уявість собі наш відчай! Спіймали таксі, перенесли туди все наше, доїхали додому. Чоловік понісся в найближчий Ізі (місцевий універмаг товарів для дому/будівництва/машин) за акумулятором. Виявилося, що потрібної нам моделі немає. Треба шукати далі. А часу все менше. Тут він починає гуглити ту модель, і заходить на першу ж сторінку з результатами.

І тут (о диво!):
Сторінка не тільки нормально відкривається з мобільного
Там зразу ж є номер контактного телефону
Безпосередньо із сторінки на цей телефон можна подзвонити
Миттєво на дзвінок відповідають
І так само миттєво виїжджають на виклик. Мій чоловік навіть приїхав до машини пізніше, ніж механік.

Що сказати? Акумулятор швидко замінили. Акуратно, не збивши жодних налаштувань - людина приїхала з комп'ютером і зробила їх резервну копію. І, крім того, розрахуватися можна було кредиткою - представник фірми мав із собою мобільний платіжний термінал.

Словом, кому доводилося стикатися у Чилі із схожим сервісом, зрозуміє мій захват :) Швидко, якісно і не за шалені гроші! Ввожу новий тег - "Рекомендую" :) DoctorBateria.cl

P.S. Були такі забігані, що нічого не сфотографували. 

Чудовий початок 2014 року

Чого і вам бажаю.

2013 рік був насичений материнством. Я зовсім випала із суспільного/професійного/інтернетного життя. Проте, весь час собі казала: як малій виповниться рочок, я повернуся. 

Виповнився рочок - і я потроху стала повертатися. Спочатку взялася знову працювати, потім все частіше брати участь у суспільному житті, аж ось дійшла черга і до Інтернетів :)

Що я планую у 2014 році?

Про антибіотики

Якщо кому це важливо - в Чилі майже неможливо купити антибіотики або противірусні без рецепту від лікаря. Хіба фармацевт буде пофігістом або ви якось його причаруєте. До лікаря треба їхати або в державну лікарню (posta, consultorio) - безкоштовно, але чекати прийому декілька годин, або записуватися на консультацію до лікаря з приватної клініки - нам виходить від 20 до 40 доларів за один раз, але приймають досить швидко.

Ми хворіємо, на щастя, не так часто, і антибіотики майже не вживаємо. Але кожного разу, коли застуда у чоловіка, справа до ходить саме до них. Ось і на вихідних він почав чхати, потім кашляти і я подумала: все, треба до лікаря, антибіотики, п'яте, десяте...

І тут я згадую, що менше місяця тому їх призначили мені (мала проблему з вухами). Оскільки препарат - той самий, що зазвичай виписують чоловіку, думаю - дай спитаю у дівчат, чи можна по одному і тому ж рецепту купувати ліки повторно. Дивись, зекономимо час і гроші. Відповіді були різними, але ми вирішили-таки спробувати - і купили-таки знову за старим рецептом. А тут ще подружка порадила - якщо ви часто лікуєтеся антибіотиками, то коли вам випишуть на них рецепт, в той же день купити по ньому у різних аптеках про запас.

Я в жодному разі не закликаю до самолікування, але бувають ситуації, коли до лікаря потрапити неможливо, а лікуватися треба, тому пишу про наш сьогоднішній досвід.

Пару слів про нерухомість

Вчора ходили гуляти вчотирьох, присіли в кафешці з'їсти морозива. За столиком поруч сиділи два хлопця і голосно розмовляли. Було чутно, що вони іспанці. Я потім чоловіку зауважила, що з кожним днем все більше і більше іспанців мені зустрічається. А він відповів: "Воно й не дивно. Останнім часом в Чилі прибуло більше 50 тисяч мігрантів з Іспанії". Про інші країни я взагалі мовчу. В Чилі як медом помазано. За останні 5 років кількість виданих робочих віз виросла в 9 разів!

То й не дивно, що зараз ціни на нерухомість страшенно виросли. Коли ми шукали собі квартиру, щоб купити, ми ходили від будинку до будинку і запитувалися у консьєржів, чи є щось на продаж. Як я вже колись розказувала, на будинок, де зараз ми живемо, ми облизувалися дуже давно. Пару разів ходили дивитися квартири, які здавалися тут в оренду. Були зачаровані плануванням, але вартість нам була не по зубам. Уявіть собі, ми в той час платили 500 доларів за квартиру в 70 метрів (оренда плюс комуналка), а тут просили, хай за більшу квартиру, але майже 900 доларів. Ми тижнями, а то й місяцями спостерігали вивіски про оренду, а вони то зникали, то знову з'являлися.

Якщо в 2010 році ми свою 137-метрову квартиру з підземною стоянкою та комірчиною купили за 120 тисяч доларів, то зараз за ці гроші можна купити хіба 30-метрову в центрі міста (центр Сантьяго - не найкраще місце для проживання з різних причин). 

А пару днів тому гуляли ми з малим у дворі,

Маленька громадянка Чилі

А в нас вже є паспорт і посвідчення особи :)

Діти за фактом народження у цій країні стають громадянами Чилі. Для виїзду за кордон обов'язково мати паспорт. Усередині країни він не потрібен. А щоб його отримати, перше треба оформити посвідчення особи. То ж  готуючись до поїздки на Україну, ми пішли все це робити.

Посвідчення і паспорт видає Registro Civil - відповідник наших відділів ЗАГСу. Для громадян Чилі ця процедура дуже швидка і проста:

Таки про своє

Ви, напевно, помітили, що я якийсь час мовчала. Мені тут закинули, що мій блог - це велика відповідальність. І що я повинна писати про чилійську реальність, як вона є. А то в мене дуже все позитивне, а воно все не зовсім так, а в людей складається хибне враження про цю країну. Я надовго задумалася: що ж то таке "чилійська реальність" і як правильно про неї писати.

Зрештою, вирішила писати про те, через що пройшла сама. Я ж не претендую на звання істинного знавця Чилі. Я просто пишу для своїх рідних та друзів про те, як мені тут живеться. Мої тексти, скоріше, розважальні, ніж інформативні. Віртуальний щоденник, а не туристичний/еміграційний довідник.

То ж буду писати, як і раніше. Про себе, про своїх, про те що бачу на власні очі і чую на власні вуха. Наприклад, про минулу неділю, коли я вперше (весь час тепер згадую Христині "вперше") вибралася у світ сама. Ну, майже сама: на мені висіла панна Олександра :) (якщо клікнути по фото, воно відкриється у більшому розмірі):

А в нас вчора були пожежники

Я спитала в консьєржа, чому вони приїхали, той відповів, що чутно запах диму. Я пожартувала з приводу сусідів-курців та несвоєчасного втручання адмністрації :) Він тут же злив мені всю інформацію про приватне життя сусідів знизу: де живе їхня мама і яка за рахунком у хазяїна нова жінка. Страшні люди ті консьєржі, я вам скажу!

Але, власне, пожежники і трохи перехожих:

Чекаємо щеплення

Чоловіку треба було в клініку на процедури. скористалися моментом і поїхали з ним робити щеплення: Андрійкові від менінгіту, а панні Олександрі чергові за 4 місяці.
Хочу показати залу очікування:

Панна-Олександра проти сусідів-курців

Приблизно в той час, коли у нас з'явилися сусіди-аргентинці, в ванних кімнатах (де проходить вентиляція) час від часу стало чути дим від цигарок. Я зразу ж подзвонила конс'єржу і, як тут водиться, попросила його спитати, чи то аргентинці палять і не знають, що все йде до нас. Конс'єрж потім відзвітував, що не вони.

Але через день-другий той неприємний запах з'явився, і я вже особисто пішла знову до аргентинців. Там відкрила літня жіночка спортивного вигляду, я їй поставила те ж саме запитання, вона сказала, що їх також тривожить той дим, і що вона повідоміть невістку про мій візит (от люблять тут всі формальності!!!)

Наступного димного разу я спустилася вниз до конс'єржів і спитала, чи можу приклеїти в ліфті оголошення-прохання, щоб не палили в квартирах, бо тим димом дихають усі сусіди. Мені сказали,

що це робиться через адміністрацію кондомініума, але поки що я можу залишити скаргу в книзі чергувань. "Баба і так зробила"©

І про витрати

Якщо я вже вам про зарплати розказала трохи, то трохи і про наші витрати, зокрема, на харчування. Раз на два тижні ми їздимо на базар і в супермаркет. Оскільки я хліб печу вдома сама, так само, як і виготовляю молочні продукти (сметана, кефір, сир тощо), то необхідності ходити в магазин між цими поїздками немає.

Спочатку про базар. Як побачите, в Чилі прекрасно можна прожити, не змінюючи свої кулінарні звички. В продажу є все, єдине, що немає  великого вибору деяких продуктів (ті ж молочні вироби), або вони дуже дорогі (наприклад, гречка тут коштує від 15 доларів за кілограм).

Так от, фрукти. Я купую ті, що сама люблю. А насправді їх вибір дуже великий. Ананаси, манго, чірімойя, папайя  тощо...

Яблука і груші: 1,5 кг на 2 долари. В сезон доходить і до 3 кг на 2 долари. Я так ціни пишу, бо на базарі саме так більшість товарів і продають. 1000 песо - це приблизно 2 долари. От і ставлять ціни: яблука - 2 кг на 1000 песо тощо. Персики і сливи: 3 кг на 4 долари. 

Про зарплати в Чилі

Сьогодні поділилися посиланням на сайт з інформацією про зарплати в Чилі.

Сиділа, дивилася, хто скільки заробляє, якого віку представники кожної професії, якої статі, чи просувалися вони по службі тощо. З цікавістю засунула свого носа в чужі кишені, еге. До речі, якщо когось конкретне щось цікавить, пишіть, перекладу.

Потім думаю - дай гляну, чи хтось іще, крім мене, вважає блогерство професією. :) Пошуковик обережно спитався, може, я мала на увазі encargado de establo :) - начальника хліву тіпа...

Ну, оскільки блогери не значилися, пішла перевірити перспективи у галузі хлівоводства. Нічо так: начальник-початківець, кажуть, заробляє приблизно 900 доларів на місяць.

А поруч із даними про начальників, мабуть, для заохочення, висвітилися дані про заробіток президента країни - 780 доларів на день. Мо', кому треба, курс долара можна глянути на сайті Центрального банку Чилі.

От я тепер собі сиджу і думаю, чи в хлів податися, чи зразу в президенти? Все ж краще, ніж блогером :) Хоча б у списку є...

Як мій чоловік був моїм батьком

Передісторія.

Колись на чоловіковій фірмі робили оновлення “телефонопарку”, і мені дістався у спадок його попередній яблукофон. Тішилася я ним дуже: після хворенького Андроїду, який вирішив бути за мого персонального асистента і вибірково пропускав дзвінки та досилав повідомлення (а що ж дарма хазяйку тривожити), то був цілий новий світ. Але в чоловіка iPhone крутіший, то я часто його запозичувала, і йому таке набридло. То ж він замовив заміну мого апарату на ідентичний своєму.

Лежу сьогодні з дітками, відпочиваю. Тут – дзвінок із дивного номеру. Відповідаю. На тому боці дівчина починає швидко-швидко говорити багато-багато всього-всього про зміну телефону, тарифи, виплати в кредит, і час від часу ставить мені питання, на які я відповідаю весь час “так”. І, напевно, їй би вдалося мене загіпнотизувати, але мої діти мене врятували! Якраз Андрійко мав напад любові до Алі, але вона його не зрозуміла і почала верещати, в той час, як я вже диктувала тій операторці адресу доставки! Я! Та, що нікому ніколи нічого особистого по телефону не розказує!!! Я, яка сто разів попереджувала друзів нічого по телефону не вирішувати, якщо мова йде про телефонні компанії чи кабельне телебачення!

Аааа! Я погана хазяйка, дружина і мати!!!

В мене напад імперфекціонізму. З учора :)

Наша нова сусідка-аргентинка вдома (!) ходить у взутті на підборах. (може, вона флай?) Я навіть на люди іду в балетках, як школярка. Авжеж, Андрій як чкурне, піди, спіймай його на підборах. (це я собі виправдовування шукаю :)) Як знаю, спитаєте? А на паркеті це так чутно, аж луна йде. До нас доходить.

А ще вона перше, що купила до хати, коли вони перебралися сюди - це картини!!! Я в свою за 2 роки ще досі штори не купила, а вони вже з картинами. В арендованому житлі.. Ти бач! Вже після картин пішли вентилятор, духовка, штори, велосипеди тощо. Ви не подумайти, що я за ними слідкую, просто кожного разу, як ми йдемо гуляти з малими у них перед дверима стоять інші коробки з різних магазинів. От ми чекаємо ліфт і роздивляємося, що у сусідів нового. І почуваємося, точніше, почуваю себе я, інопланетянкою без картин. У власній, причому, квартирі.

***

Андрійко на дитячому майданчику звівся з якимись хлопчаками, такими ж збитошниками (Руслано, як я люблю це твоє слово!), як і він сам. Ганяли вони, ганяли. Потім щось не поділили -