середу, 13 березня 2013 р.

Як мій чоловік був моїм батьком


Передісторія.

Колись на чоловіковій фірмі робили оновлення “телефонопарку”, і мені дістався у спадок його попередній яблукофон. Тішилася я ним дуже: після хворенького Андроїду, який вирішив бути за мого персонального асистента і вибірково пропускав дзвінки та досилав повідомлення (а що ж дарма хазяйку тривожити), то був цілий новий світ. Але в чоловіка iPhone крутіший, то я часто його запозичувала, і йому таке набридло. То ж він замовив заміну мого апарату на ідентичний своєму.

Лежу сьогодні з дітками, відпочиваю. Тут – дзвінок із дивного номеру. Відповідаю. На тому боці дівчина починає швидко-швидко говорити багато-багато всього-всього про зміну телефону, тарифи, виплати в кредит, і час від часу ставить мені питання, на які я відповідаю весь час “так”. І, напевно, їй би вдалося мене загіпнотизувати, але мої діти мене врятували! Якраз Андрійко мав напад любові до Алі, але вона його не зрозуміла і почала верещати, в той час, як я вже диктувала тій операторці адресу доставки! Я! Та, що нікому ніколи нічого особистого по телефону не розказує!!! Я, яка сто разів попереджувала друзів нічого по телефону не вирішувати, якщо мова йде про телефонні компанії чи кабельне телебачення!


Панна Олександра верещала так, що дурман телефонного гіпнозу швидко розвіявся, і я вчасно зупинилася на пів адресі. Кажу: “Так, сеньйорито, ви мені тут голову не морочте, я теє, в тих моделях і тарифах не розбираюся, дзвоніть дону Роберто, хай він вирішує, що до чого”. Не встигла я з нею попрощатися, як дон Роберто на порозі і з кимось вже говорить: вона передзвонила миттєво! Цікаво, скільки їм платять комісійних за проданий телефон? І як їх тренують? Я такої енергії ще не бачила. Вона мене майже зломила! Але мого чоловіка просто так не загіпнотизуєш, він сам кого хочеш виведе на інший рівень свідомості (ви не ведіться на його лагідний і усміхнений вигляд :). Тепер він ставив їй питання, а вона слухняно відповідала “так”.

Власне історія:
Не знаю, що чоловік там їй розказував, але після того, як вони розпрощалися, та операторка знову подзвонила мені і сказала (слухайте уважно): “Я тільки що поговорила з Вашим батьком (!), він сказав тільки уточнити у Вас, якого кольору Ви хочете телефон. Правда, вибір небагатий – тільки білий і чорний. Завтра з 9 до 18 Вам його привезуть додому.”

Я вибрала чорний і пішла розпитувати “батька”, що він там їй замовив :) “Батько” сказали – завтра побачиш :) Починається нова ера блого-Наді! Я забомблю вас фотками, хочете?

5 коментарів:

  1. Відповіді
    1. Супер! Дуже цікаво читати.
      Це тепер моя нова реальність. Я тепер теж українка в Чилі.

      Видалити
    2. Вікторія, bienvenida! А Ви де живете в Чилі? Давайте познайомимося :)

      Видалити
  2. О!!! Gracias! :)
    На даний момент до травня я повернулася до Києва, навідую мою родину. А як повернуся, буду знову мешкати в Сантьяго Сентро, біля метро Ля Монеда.
    З великим задоволенням познайомлюся!!!
    Мене звуть Віка, і я з Києва. Але теперь живу в Сантьяго де Чилі з моїм чилійським пололо :)
    Вас я знаю дуже добре, бо вже прочитала майже весь Ваш блог :)
    Давайте дружити!

    ВідповістиВидалити