неділю, 19 травня 2013 р.

Пару слів про нерухомість

Вчора ходили гуляти вчотирьох, присіли в кафешці з'їсти морозива. За столиком поруч сиділи два хлопця і голосно розмовляли. Було чутно, що вони іспанці. Я потім чоловіку зауважила, що з кожним днем все більше і більше іспанців мені зустрічається. А він відповів: "Воно й не дивно. Останнім часом в Чилі прибуло більше 50 тисяч мігрантів з Іспанії". Про інші країни я взагалі мовчу. В Чилі як медом помазано. За останні 5 років кількість виданих робочих віз виросла в 9 разів!

То й не дивно, що зараз ціни на нерухомість страшенно виросли. Коли ми шукали собі квартиру, щоб купити, ми ходили від будинку до будинку і запитувалися у консьєржів, чи є щось на продаж. Як я вже колись розказувала, на будинок, де зараз ми живемо, ми облизувалися дуже давно. Пару разів ходили дивитися квартири, які здавалися тут в оренду. Були зачаровані плануванням, але вартість нам була не по зубам. Уявіть собі, ми в той час платили 500 доларів за квартиру в 70 метрів (оренда плюс комуналка), а тут просили, хай за більшу квартиру, але майже 900 доларів. Ми тижнями, а то й місяцями спостерігали вивіски про оренду, а вони то зникали, то знову з'являлися.

Якщо в 2010 році ми свою 137-метрову квартиру з підземною стоянкою та комірчиною купили за 120 тисяч доларів, то зараз за ці гроші можна купити хіба 30-метрову в центрі міста (центр Сантьяго - не найкраще місце для проживання з різних причин). 

А пару днів тому гуляли ми з малим у дворі,
і тут же стояли три групки людей, всі чомусь з однаковими папірцями. Через деякий час підійшла ще одна жінка, голосно запитала: "Хто тут дивитися 52-гу квартиру?" І всіх повела туди. Я згадала, що то за папірці: ми такі підписували, коли ходили дивитися квартири, що здавалися/продавалися через агентство. То якби зобов'язання купувати/орендувати квартиру тільки через агентство. 

Оскільки багато хто із моїх знайомих і друзів хотіли б купити собі квартиру в нашому будинку, я потім спитала у консьєржа, ту квартиру продавали чи здавали. Він відповів дуже коротко: "Здавали. Здали".  За скільки, не знає. Але місяці три тому наш сусід з'їхав до когось, а свою квартиру здав. За 650 тисяч песо, десь 1400 доларів. (плюс 200 комуналка). І навіть не публікував оголошення ніде. Її буквально вирвали з рук.

Куди котиться світ? Як добре, що ми свою встигли купити! Один мій товариш, коли дізнався, за скільки ми її придбали, сказав: "Вам її подарували!" І я бачу, що так. 

3 коментарі:

  1. оххххх... Дуже важлива і болюча тема для нас сьогодні...

    ВідповістиВидалити
  2. В процесі. Маємо квартиру біля Ля Монеди, але хочемо продати і купити більшу і головне, в іншому місці, більш спокійному. Але ціни ростуть дуууже швидко. І боємося, що продамо цю, а поки зберемося, ціни ще більше підскочуть.

    ВідповістиВидалити